Тонне мертву рыби та загроза забруднення петної води у Києві

Річки сей медесна потрапають від брудом. Чого очікувати українцям та наскільки велика загроза?

Про це говоримо в ефірі бівісів Україна в студії «Працюють жаферу меру». https://pivden.info/Львів Брути з річок сей медесна у Сумській та Чернігівській областях дійшов до Києвщини. До місця, де відбувається водозабір для киян, які переважно живуть на лівому березі столиці. Перші повідомлення про забруднення річки сей м Україна отримало 14 серпня. Про це в інтерв’ю до ячевелі повідомив Олександр Краснолуцький, перший заступник міністра захисту до вкілля. В інтерв’ю видання він додав, що зупинити поширення було неможливо і вже тоді було вирішено забору не докупатися, ловити рыбу та використовувати воду з річок. І ось на наступному відео ви можете побачити кадри з десь не у Чернігівській області, але що це забрути, звідки він там з’явився. Кілька тижнів тому, коли у Семі на Сумщині побачили плями бруди з загибель риби, пролунали припущення на частоти прийшли з Курської області Росії, де також працікає ця ріка. Пахівці виявили на відомі органічні сполуку, які поглинили кисовні воді, і це стало причиною масової загибель риби. Про це, повідомо, вкорівник державній колегічній інспекції України Ігру Зубович. Однак що саме спричинило забруднення?

У державній колегічній інспекції припускають, що причина – це скидання органічних сполук з цукрового заводу Курській області. До такого висновку вони прийшли про аналізувавши космічні знімки. І інша версія, яку озвучило в київському екологокультурному центрі, бруд міг потрапити у води з підприємства, де обробляють шкіру у селі Тьоткі на Накурщині. Жителі Сумщини розповідали про Сморі та Слис на берегах річки. Загалом через забруднення у Сумській області у Семі зібрали понад 12 тонн загиблий риби. У десь снів Черніхівській області виливали 8 тонн загиблий риби. Однак очільник міста Олександр Ломаку повідомив, що Черніхів, як Сумщина, не споживають воду з річок, бо забір води відбуваються з артезіанських свердловин. Та додав, загроз за життю та здоров’я Черніхівців немає. Але що з Києвом, де 60% питної води кияни отримують з десни, має колега Мар’яна Матвейчук про ситуацію в столиці. Чи діта забруднення, яке екологи вже зафіксували на десні, на Київщини, сюди, в Дніпро?

І чи можна пити воду з цих річок?

Першу каламутність і зміну кольору на десні зафіксували ще на початку вересня. Києвни почали панікувати і запитувати, чи можна пити воду з крану. Почали з’являтися також заклики купувати воду в супермаркетах і брати в бюветах. Верто нагадати, що києвни отримають воду з десни і з дніпра. Тому їхні хвилювання цілком виправдані. Вони почали ставити питання владі, що сталося і які наслідки. Нам вдалося з’ясувати цей момент. Наразі забруднення дійшло до сіллітки і рожни Броварського району під Києвом. І лише наближається до дніпра. Єдролог Віктор Вашневський поясни бібісі, що об’єм забрудненої води відносно невеликий – кілька тисяч кубічних метрів. Водоканалю запевняють, що всі показники питної води у Дніпрі – в нормі. За рік Ніпро проносить мільярди кубічних метрів. Тому причин для хвилювання немає. Пляма рухалася повільно і розчинялися. Тому на підході до Києва наслідки забруднення суттєва зменшилися. Фахівці нагадують, що кияни отримають воду не лише з десни. Система влаштована так, що за потреби київ водоканал може перерозподілити набір і зменшити кількість води з десни. Тому влада заспокоє киян. Підстав для паніки немає. Ситуація повністю під контролем. І сьогодні міністерство захисту здовкілля та природних ресурсів України повідомило, що загроз водозабезпечення київ ще не немає. Якість води на 19 вересня у річці десна у межах норми, а київ водоканал додає. Вони забезпечені реагентами для знецараження води в повному обсязі. Але що думають мешканці столиці про стан Дніпран?

Давайте послухаємо. Якщо раніше, зеленіше вода була. А по хімі їх теж роздаю. Якщо буде погано, то мабуть скажуть. Ми вже з Чернобиль прийшли. Тоді було ще стрімніше. Чували, що це все ніби неправда, чи таке відбувається часто, і нічого страшного не станеться, і все буде добре. Я чищу зубу нормально з крановою воду, ще живання, яких бактерій не підхватила. Що буде далі, не знаю. Торбується момент, тому що вода так дуже бурна, м’єю здається, тому що вона щас, ну, в Дніпро така зеленого кольору, що буває і запахи різні йдуть, тому мені не дуже подобається. Тож у міністерстві захиста довкілля заявляють, що загроз для Київщини немає. Водночас десні, як свідчать дані моніторингу, оякість води покращується, а у річці Сеєм на Черній Євщині спостерігають кращі показники, тоді як на Сумщині гірші. Але як знайшли джерело забруднення Сеєма, яка потім дійшла дедесні, професорко-українського гітрометрологічного інституту Наталя Осарча-далі. Якщо в нас стає багато органічної речовини, кістень починає дуже швидко зменшувати. Тобто ми мали ось такі початкові умови, і зрозуміло, що надійшла дуже велика кількість Сеєї органічної речовини. Що це може бути?

Перше, це підприємство, тобто це неприродний процес, ми одразу думаємо про аварійну ситуацію. Почали дивитися, які підприємства вища за Течією і дуже близько до кордону, буквально там, тим чи вісім кілометрів, є таке СМТ Тьодкино, і там є два таких підприємства, це цукровий завод і спиртовий завод. Тобто проаналізували компоненти, які є у річчі і які є у стічних водах. Відповідно почали шукати, для цього застосували супутнікове знімків високого розрізнення, і почали роздивлятися і знайшли на територію заводу два таких великих басейни, де збирались стічні води. І вже з точки зору хронології подивилися, протягом якого часу цей басейн напомнювався. І ми почали визначати, чи є цукрози. Тому що в процесі перероблення цукру не значає частина, в стічних водах все ж залишається. Тоді коли ми визначили джерело, треба було визначити кількість неї показник, а скільки його всього надійшло. Ми зробили розрахування, порахували, що надійшло 5700 кубометрів стічних вод. Це дуже велико, просто у нас звичайно велико величина. Якщо ми порівнюємо з цей мом, яка хотів вважається у нас середнього річку, але ж все ж таки не така велика. Ця пляма, каже, вона рухалася річкою, і вже десь під кінець тертня досягла десьма і мала впадати, і тим мав впадати в десьму. Тут нам на допомогу прийшли інші природні процеси, це обсяг водного стоку, тому що десьна – це набагато більша річка. І одразу процеси пішли. Одразу пішло і окіснення, і розбавлення, паралельно ці процеси не дуже швидко, але вони проходили, і тому десьна справилася з тим дуже великим забрудням, чи ясно скажу. І найбільше, на що ми розраховували, звичайно, на водоканалі, я скажу так, ків навіть не поміти. Тому що у минулий понеділок ця вода вже досягла ківа, ківського водоканалу, і ми теж і питну воду, яка і скрана у нас на роботі йде, ми теж її аналізували, ніяких змін не відбувось. А як відновляться річки після такого забруднення, і як оцінюють збитки, про це ми спитали в експерту Олега Листопада. На сьогоднішній день, у теж 415 мільйонів збитків від цього забруднення тільки офіційно нарахували жаної клучні есперції. Ну, справді, збитки набагато більші, і в Києв водоканалу довелося витрати теж величезні, для тежу підготоваття, щоб очищувати воду і подавати її якісно в наші донивки. Вивчити це не так просто, зозуміти, що це, що до території російської фересії доступ немає, навіть у прикордону золу 5 мм доступ немає, через те, що йдуть постійно обстрели. Росіяник тільки бачить, я спілкувався, і був там от пару разів в цих районах, прикордонних, до них, до них, в самих, ніхто не пускаю, правильно роблять. Як тільки бачать там якщо якась техніка, т.е. автівка, якийсь трактор фермеру вияїхав щось робити, вони відкривають в огонь, і спеціально болюють за людьми, за технікою. Тому неможливо, на жаль, тільки треба брати повторював, розгорнути робити аналізи, необхідно буде не втручатися, необхідно буде прибрати ті впливи, які на сьогодні наше суспільство, наше держава, наш бізнес, чинить на ці річки. Наприклад, на сьогоднішній день надесні від літок, все-вот там, надесні до герла десни, там, де воно впадає в Дніпро, розробляється від 6 до 8 так званих родовищ, щось чолового піску, щоб просто заганяється замснаряд, і з на річки висмоктується пісок, той самий пісок, який є природним фильтром, і який врятував на сьогоднішній день від того забрутення, про яке не знаємо, Київ і Бровари. Такий самий пісок, ну аналогічний, на фіктрах той ж саме десняської станції водопідготовки використовуються. А тут десні вони самі є, ну не чіпайте їх, це лише тим спокій. Тільки академика Афанасіева і фок євційна інституту гідробілогії національної Кадемії України від 3 до 5 років. Це хороші терміни, і це можливо тільки тому, що сей медесна – це практично останні із незарегулюваних євнинних річок України. Тобто у них є мандри, воно так згинаються, у них є стариці, у них є там якось заплава. І перекати, і завдяки цьому вони зможуть так швидко за мірками людськими, може це і думку, а за мірками довкілля, які потихеньку розбиваються. Все одно – вставатися цією людию, поки не пройде в самоочищенні цієї речки, річок цих не рекомендує так само, як і державного. Як можна запов’їхти по дівдемикологічному загрозу мови будньому, особливо в умовах війни, – думка експертки Наталія Саче. Перш за все попереджувати ці аварійні ситуації. Але одне, коли це в межах України і діє наше законодавство, а у всьому складна ситуація, тому що виходить цей завод, він позамежами України, вже на території Російської Федерації. До речі, представники з Держонагенства нам розказували, що це вже не перший раз таке. Раніше теж було, тому що ця чорна маса не до гнивших частинох буряка, вони такі чорного кольору, в зависливій формі знаходяться. І коли люди підходять до річки, жах просто, беретимуть, що вода чорна, здається. На самому ділі це не вода, це все в таких зависливих формах. І плюс дуже поганий запах, такий гнилісний, тому що ця маса перегниває. І це перш за все напружило. І така ж ситуація, як сказали мені, в Держонагенстві була десь в 2019 році, тоді російська сторона це визнала. І самі провели заходи, то вони із якогось водосковища скинули воду сюди на нашу територію, і якби промили руслостейну. І вимислили це всі ці чорні частички, які осіли на дні. Зараз не розумієте, такого не може бути. Тому що ми сподіваємося, підуть дощі, збільшується водний скик, і сейм просто щасом сам промує. Зараз ситуація вже покращується, тобто ця плама відійшла, і кисень поступово відновлюється. Тому будь-яка система екологічна, вона хоче жити. Тому живій формі вони звичайно відновляться. Сподіваюсь, можливо, буде зариблення, щоб відновити запаси риби. І перш за все, щоб попередити, попередити аварійні ситуації. Не можна скидати стічні води, це вже мені здається, розумію, як кожна людина на сьогоднішній день, але ж коли ми з російською федерацією, то вже, знаєте, там важко. Про забрудення десни і сейм, ви також можете прочитати на нашому сайті вів’язі і крапка.ioa з татці, що буде на Києвщині, вв’язі ми і колеги писали раніше. І це все, що ми стигаємо вам розповісти сьогодні. Більше історії шукайте на нашому сайті вів’язі і крапка.ioa і на наших сторінках у Садсмарежі. А ми знову пері завтра, дивіяті, і вбережіть себе. Редактор субтитров О.Голубки Корректор В.Сухи

Share post: